Jdi na obsah Jdi na menu
 


Мати Божа Неустанної Помочі

Дев'ятниці до Матері Божої Неустанної Помочі

Obrazek

Мати Божа Неустанної Помочі

ЗМІСТ

Історія Чудотворної ікони Божої Матері Неустанної Помочі

Дев'ятниці до Матері Божої Неустанної Помочі

ВЕЛИКА ДЕВ'ЯТНИЦЯ

МАЛА ДЕВ'ЯТНИЦЯ

Літанія Матері Божої Неустанної Помочі

Молитви до Матері Божої Неустанної Помочі в різних потребах

 

Історія Чудотворної ікони Божої Матері Неустанної Помочі

Якраз саме ту безнастанну муку, яку Ісус зазнавав від самого початку життя, зображує нам Чудотворна ікона Божої Матері Неустанної Помочі. Два архангели держать перед обличчям Божого Сина знаряддя Його майбутньої кривавої муки. Його очі звернені до святого Гавриїла, бачать ганебний хрест, на якому має зависнути і сконати. Вже тепер відчуває те, що пізніше на Оливній Горі висловить апостолам, кажучи: "Смуток у мене на душі аж до смерті". Смертна тривога проймає хлоп'ятко Ісуса, відрух Його людської природи так сильно потрясає Ним, як це видно на іконі, що здригається на руках Матері, ремінець сандалі розв'язується Йому і Він показує свою маленьку стопу, яка має бути колись прибита до хреста, наче б вже Його боліла. В цій тривозі і смутку буде кликати під кінець життя на Оливній Горі: "Отче мій, якщо можливо, нехай мине ця чаша мене", а тепер просить помочі у своєї Матінки. Бачимо це на іконі, як затривожений Ісус нахиляється до Її грудей, наче хотів би закликати до Неї: "Мамо, рятуй, бо гину". В Марії, отже, Небесний Отець дав Своєму Синові Потішительку, тому обличчя Богородиці, перейняте смутком, свідчить, що Її серце боліє над терпінням Дитяти Ісуса із-за безнастанного оглядання його кривавої муки. "Пресвята Діва і Мати", - пише святий Альфонс, - "читаючи завжди Святе Письмо, знала вже, які терпіння чекають Ісуса впродовж життя й особливо в годині смерті".
Але в хвилі, коли святий Симеон висказав до Марії ті слова:
"У Твою власну душу перейде меч", були об'явлені Їй всі найдрібніші обставини зовнішніх і внутрішніх терпінь, що мав перенести Її найдорожчий Син, тому стискає у своїй долоні рученята Ісуса, як це бачимо на іконі, наче відчуваючи, який страшний біль будуть ці ручки терпіти, коли проб'ють їх страшні цвяхи. Чудотворна ікона Божої Матері Неустанної Помочі виявляє цілу ту болючу драму з життя Ісуса і Матері. Тому побожні серця, молячись перед тією іконою чуються змушені до особливого почитання Богоматері Неустанної Помочі. Вони черпають в цій іконі силу до покаяння і любові.
Необхідно звернути увагу ще на одну обставину, виявлену на нашій святій іконі. Глядімо, які сумні очі Діви-Матері Марії, яке жалібне Її обличчя. Та не глядить Вона, як Її син Ісус, на знаряддя мук в руках ангелів, але Її зір звернений на нас. Тим сумним поглядом наче пригадує людям, що це їх численні і великі гріхи стали причиною терпінь і смерті Її Сина і Її власних страждань. Нагадує і здається благає, щоб ми опам'яталися, покинули гріхи. Тому святий Альфонс, роздумуючи про страждання Діви Марії, пише так: "О, не засмучуймо вже від тепер Тієї нашої найлюбішої Матері, що стільки витерпіла для нас. А коли ми часто своїм життям були причиною Її смутку, то сьогодні слухаймо Її голосу, бо кличе до нас словами пророка Ісаї: "Наверніться, грішники, до Серця!" Прибігайте грішники до Ісусового серця, яке ви поранили, тільки щиро наверніться до Нього, а Він прийме вас і пригорне до того Серця!
Матінко Неустанної Помочі, поможи нам змінити наше грішне життя!


ПОРВАНІ КАЙДАНИ!
Кілька років минуло, коли увійшов до церкви Богоматері Неустанної Помочі юнак, якого поведінка виявила, що живе далеко від Бога. Він пішов наперед, став перед святилищем і не молився, тільки кругом розглядався. Вкінці побачив ікону над престолом, приглядався Її довго і, здавалося, що не міг відірвати очей від неї. Вкінці раптово відвернувся та побачив у сповідальниці священика-монаха, наблизився до нього. Сильно розгублений, сказав: "Отче, я не прийшов до сповіді, я великий злочинець".
- Того було досить, - як оповідає той священник, - щоб у серці зродилося співчуття для нещасного юнака.
- Чи ти дійсно не хочеш сповідатися? - запитав священик.
- Ні, отче.
- А як довго ти не сповідався?
- Більше, ніж 10 літ.
- А як ти тут опинився?
- Так просто, з цікавості . Я бачив, що багато людей тут входило, я думав, що це Євангелистська Церква, і якось силою змушений, я сюди увійшов. Коли я побачив цю ікону, дивне почуття порушило моє серце. Я не зміг відірвати від неї своїх очей. Лиш з великим зусиллям я відвернувся і сам не знаю, як це сталося, що опинився тут, перед вами.
- Ця ікона, що ти не міг відірвати очей від Неї, це є Чудотворна Богомати Неустанної Помочі, що всі почитають Її в цій церкві. Ця предобра Мати глянула на тебе очима, повними смутку, тільки довіряй Їй. Вона поможе тобі вирватися з гріхів, Вона хоче дати тобі Свого Божественного Сина, щоб ти віддав йому своє серце. Мій сину, сповідайся!
- Отче, це неможливе для мене, бо ви не могли б дати мені розгрішення.
- Кожний грішник одержить милосердя, - відповів священик, - як тільки захоче змінити життя. Ти ж хочеш зірвати ці тяжкі кайдани гріхів, що тебе скували, чи ж не так?
- Так, отче!
- Отже, великодушно покайся, щоб спасти душу!
- Це неможливо, не маю до цього сили!
- Хочу порадити тобі в один спосіб, одну річ: чи обіцяєш, що виконаєш це, що тобі скажу?
- Так! Щоб лиш не було за тяжко, - відповів юнак.
- Сьогодні почни зо мною дев'ятницю до Богоматері Неустанної Помочі. Кожного дня проказуй дев'ять "Богородице Діво" і вкінці прийди до мене, тільки довіряй.
- Отче! Я це обіцяю, - сказав юнак.
Після дев'яти днів прийшов юнак та сказав: "Отче, я закінчив дев'ятницю і Божа Мати Неустанної Помочі вислухала мене. Виїжджаю з Парижа, і то далеко, бо, будучи близько, знову я міг би вгрузнути в ті гріхи. Божа Мати допомогла мені. Несподівано одна глибоко релігійна родина просила мене прийняти обов'язок домашнього вчителя двох хлопчиків і я згодився. За два дні їду з тією родиною на Схід, щоб там певніше спастися. Тепер прошу, отче, висповідайте мене".
"І висповідався", - каже цей священик, - "з надзвичайним розкаянням, з рясними сльозами в очах". За два дні прийшов знову цей хлопчина, кажучи: "Мій отче, я прийшов просити благословення на дорогу, молитви і прийняття до Архибратства Божої Матері Неустанної Помочі. Вона ж мене навернула, Вона дасть мені витривання в Божій любові. Сердечно дякую вам, отче, благословіть мене і моліться за мене!"
Через кілька місяців пізніше написав: "Мій отче, Богомати Неустанної Помочі опікується мною. Я заїхав щасливо, тут зустрів священика, у якого сповідаюся через кожних вісім днів, я дуже щасливий".
Чи ж тут не справджуються слова, що сказав святий Альфонс: "Милосердя Божої Матері, що вириває стільки душ з неволі диявола, є наче безконечне".


БОЖА МАТИ НЕУСТАННОЇ ПОМОЧІ - СПАСИ НАС!
(100 днів відпусту)


ХХІV. САМА НАЗВА БОЖОЇ МАТЕРІ НЕУСТАННОЇ ПОМОЧІ,
ВИБРАНА БОГОРОДИЦЕЮ,
ЗМУШУЄ НАС ДО ПОБОЖНОСТІ
ПРОСИТИ В НЕЇ ПОМОЧІ


"Твоєї помочі благаєм"
(з тропаря до Божої Матері Неустанної Помочі)
Коли вже сама Чудотворна ікона Божої Матері Неустанної Помочі має в собі щось дуже побудливе до набожності, то ще більше та вдала назва, яку Вона сама вибрала своїй іконі, як це записано в історії. Вона вибрала собі її очевидно тому, щоб ми, Нею порушені, завжди зверталися до Неї з повним довір'ям за поміччю, конче потрібної до спасіння. Саме ім'я "Марія" зроджує в душах довір'я і набожність. "Високе ім'я Марії", - пише святий Альфонс, - "не на землі було знайдено, ані людським умом видумане, але зіслане з неба і надане Божою Постановою".
Однак часто трапляється, що люди, перейняті земськими речами, а ще більше брудними гріхами, не відчувають небесної солодкості цього імені і не оцінюють теж цього Божого дару, тієї ласки, що Бог дав нам Богородицю за Матір. В небі само слово "Марія" або "Богомати" зроджує в ангелах і святих більшу любов і вдячність. Але на цій землі, де повно сліз і горя, де стала боротьба з перешкодами і турботами, треба нам ще якогось додатку, якоїсь прикраси до імені Марії, до назви Богоматері, щоб зродилося в нас більше довір'я почитання і побожність до Христової Матері.
І дійсно, свята Церква надала Пресвятій Богородиці різні назви і титули, якими вірні славлять Її в віршах Богородичних у нашому, і в літаніях у латинському обрядах.
О, які зворушливі слова в наших стихирах на честь Марії!
Однак хіба жодна назва не доходить так до глибини душі і не проймає таким довір'ям, як назва, яку Пресвята Діва Мати сама собі вибрала, називаючи себе Матір'ю Неустанної Помочі. Ці два слова "Поміч" і "Безнастанна" криють у собі невичерпну силу, що притягає нас до стіп Богородиці Марії і змушує повірити Їй справу спасіння.
Зупинімося і розгляньмо значення тих слів.


І. ПОМІЧ ДЛЯ ТІЛА.
Це правда, що є на світі такі люди, що не хотіли б приймати помочі від нікого, ні від Бога, ні від людей. Дурна дума і пиха так засліплює їх, що вони вірять тільки в самопоміч. Вони мріють про досягнення такої незалежності від других, такого добробуту, такого стану, щоб вже не потребувати будь-чиєї помочі. Але мрії тих пихатих, гордих людей марні і пусті, бо ж людина - це суспільна істота, що ніяк не може жити без будь-чиєї помочі. Людина приходить на світ така слаба і безпорадна, що без помочі і без журби своєї матері не прожила б ні одної днини, і пізніше в дитячих роках змарніла б без опіки і помочі других. Взагалі, упродовж життя жоден мізантроп, жоден відлюдок не може у всьому сам собі зарадити. Бо ж в тяжкій хворобі, чи на смертній постелі хто ж може обійтися без помочі других? Ні, ніхто і ніколи, людина мусить мати поміч.


ІІ. ПОМІЧ ДЛЯ ДУШІ.
Однак хоч би щодо тіла людина могла як-небудь сама собі вистачити, то чи для її душі не конечна поміч?
Та ж ця душа створена Богом і для Бога, виставлена в своєму тілі на досвіди, чи без помочі розв'яже собі сама загадку життя? Чи без Божої помочі переможе спокуси? Чи без помочі Божої благодаті може ввійти до вічного життя через ці вузькі і тісні ворота? Направду ні! Ніхто без помочі благодаті не зможе спастися. Христос Господь заповів нам раз назавжди: "Без мене не можете нічого зробити". Вже для тіла мало що можете зробити без Божої благодаті, а для освячення і спасіння душі - то зовсім нічого. Потрібно нам освячуючої благодаті, щоб заслужити собі небо, потрібно діяльної благодаті, щоб робити добро і берегтися від зла. А кожний одержує ці благодаті, хто про них молиться, бо "кожний, хто просить одержує, а хто шукає - знаходить, хто стукає, тому відчинять". Тому святий Альфонс рішуче взиває: "Наше спасіння в молитві!", це значить, що всяку поміч для осягнення неба можемо одержати з допомогою молитви. Але той самий Учитель Церкви вчить, що наші молитви Бог вислухує через посередництво Богородиці. "Посередництво Марії", - пише святий Альфонс, - "потрібне, і навіть конечне для нашого спасіння, хоч конечне, кажу, не безоглядно, але згідно точного богословимого висказу. Конечне морально - це значить, що хоч в теорії без такого посередництва може душа осягнути спасіння, то однак практично це не можливе. І кажу, що така конечність випливає з волі і розпорядження самого Бога, бо Він хоче, щоб всі ласки, що їх нам уділяє, переходили через руки Марії".
Святий Альфонс доказує це своє останнє твердження, починаючи від слів Святого Письма, які свята Церква в канонічних молитвах відносить до Пресвятої Богородиці: "В мені ласка дороги і правди, в мені вся надія життя і чесноти, які через мене діють, не згрішать, які мене об'яснюють, матимуть вічне життя", пригадує теж слова: "Хто знайде мене, знайде життя і зачерпне спасіння від Господа". Вкінці так пише:
Закінчімо словами святого Вернарда: "Зо всієї отже сили серця почитаймо і любімо цю Богородицю, Пресвяту Марію, бо це воля Творця, бо Він постановив, щоб ми кожне добро одержали від Нього через Її руки. І тому скільки разів прагнемо яких ласк, не забуваймо молитися до Марії і довіряти, що одержимо все за Її заступництвом. Стараймося про ласки, але стараймося через Марію. Якщо ми не гідні одержати від Бога ласку, про яку благаємо, то Марія завжди гідна перед Богом і Він завжди Її вислухає, коли проситиме за нас. І тому, що ми негідні одержувати Божі ласки, Бог дав їх Марії, щоб через Неї ми одержували.
Зрештою, те переконання, що всяку поміч ласки можна найпевніше і найскоріше одержати через Пресвяту Діву Марію, лежить укрите на дні кожної віруючої душі. Бо ж до Богоматері, наче мимоволі, душа хилиться, коли потребує помочі. Тому теж назва "Божої Матері Неустанної Помочі" діє на кожну душу так сильно, приманливо і притягаюче.
Більш ніж сто років тому Боже Провидіння виставило Чудотворну ікону Божої Матері Неустанної Помочі перед зором всього людства. Чи ж не бачимо в цьому вияву Божого милосердя? Бо ж коли ще не затерті в світі сліди страшної Другої світової війни, коли ще наче чуємо її вогненний подих у тій загальній ненависті між народами, в ненависті народів до Бога і людини, в ненависті, зродженій потоптанням Божих заповідей, коли на захмареному небосхилі так часто з'являються блискавки, вістуни нового всесвітнього катаклізму, то як дуже потрібно людству і кожній людині зокрема помочі Божої ласки, щоб скоритися з дарів Божої справедливості і любові, щоб не знеохотитися, не втратити віри і надії на краще завтра, конечно потребуємо допомоги, щоб постановити взятися щиро до поправи життя, опиратися не на власні мудрість та знання, не надіятися на силу власного характеру, але прагнути приймати й уживати Божої ласки в тяжкій життєвій боротьбі і для осягнення вічного спасіння.
А тому, що цю поміч можемо собі запевнити найуспішніше молитвою до Божої Матері Неустанної Помочі.


УЩАСЛИВЛЕНА РОДИНА
Конечна умова до щастя в родині - це згода і любов між подружжям. На жаль, із браку тієї єдності й любові скільки ж то нещасних родин. Отож гляньмо, як Божа Мати Неустанної Помочі помагає в осягненні цього родинного щастя. Було це в іспанському місті Асторія. Жила там одна дуже поважна жінка, що була із-за мужа справді нещасною. Був він для неї хрестом і причиною великого терпіння із-за своєї наглості і злості, але ще гірше те, що запізнався з якоюсь негідницею і вже мав зареєструвати з нею друге безбожне подружжя в державному уряді. Щоб не допустити до загальної спокуси, рідня, приятелі і сусіди просили його, щоб не робив того, але даремно.
Нещасна, зраджена жінка терпіла правдиве мучеництво серця і, щоб не глядіти дальше на ці злочини, постановила покинути мешкання і переїхати в іншу місцевість.
Однак поки зробила рішучий крок, пішла шукати поради у священника-сповідника. Сповідник порадив, щоб цілу ту сумну справу віддала в гарячій молитві Божій Матері Неустанної Помочі. Почала вона дев'ятницю і нею стягнула з неба неоціненні Божі ласки. Четвертого дня дев'ятниці відсутній довгий час чоловікприйшов додому і привітав жінку добрим словом. Втішена жінка цим першим успіхом дев'ятниці, молилася дальше з великим довір'ям, і не пошкшдувала. При кінці дев'ятниці муж покірно признав свою провину, перепросив свою дружину, як теж тих всіх, кого засмутив, і привселюдно по-християнськи направив спокусу. Згода, мир і любов завітали до дому. І цей дім, що перед тим був образом пекла, став подібним до щасливого раю. Ущасливлена жінка не перестала до кінця життя дякувати Божій Матері Неустанної Помочі за цю неоціненну ласку.
Дай Боже, щоб всі родини, де панує роздвоєння, незгода, брак любові, пізнали Божу Матінку Неустанної Помочі і з довір'ям молилися до Неї, а напевно житимуть щасливо, як Свята Родина.


БОЖА МАТИ НЕУСТАННОЇ ПОМОЧІ - СПАСИ НАС!
(100 днів відпусту)


XXV. САМА НАЗВА "МАТЕРІ НЕУСТАННОЇ ПОМОЧІ",
НАДАНА ЧУДОТВОРНІЙ ІКОНІ,
ЗМУШУЄ НАС ДО НЕУСТАННОЇ МОЛИТВИ ДО БОГОРОДИЦІ


"Заступнице християн непостидна...
зглянься на молитви, опікуйся постійно,
Богородице, люблячими Тебе".
(з кондака гл. 6 Параклиса до Пресвятої Богородиці).
В деяких церквах світу є Богородичні ікони, що називаються "Божої Матері від Помочі". Для тих місцевостей церква визначила день 16 червня з осібною службою на честь Божої Матері від Помочі.
Але Пресвята Богородиця, як це ми вже пізнали, захотіла називатися в іконі, привезеній з Криту до Риму "Матір'ю Неустанної Помочі". Це слово "Неустанної" криє в собі глибокий зміст і пригадує не одну правду для нас. Титул "Неустанної" при назві "Помочі" змушує нас до люблячої молитви і особливої побожності до Пресвятої Богородиці. завжди треба молитися до Божої Матері Неустанної Помочі в різних обставинах життя, а саме:
1. Треба молитися до Богоматері завжди;
2. Треба молитися до Богоматері після упадку в гріх;
3. Треба молитися до Богоматері за ласку витривання до кінця й особливо в годині смерті.
Отже, Пресвята Діва Марія є Матір'ю Помочі Неустанної.
В цьому слові "Неустанної" криється ця успішна заохота і могучий поштовх, щоб ми з безграничним і непохитним довір'ям і безнастанно в наших потребах шукали помочі і рятунку в Пресвятої Богородиці. Цим прегарним взиванням пригадує нам Богомати слова, сказані Її Сином Ісусом, "що треба завжди молитися і не переставати". І якраз, щоб ми не переставали взивати Помочі, Вона об'явилася нам як Мати Неустанної Помочі.
Після упадку в гріх треба молитися.
Така вже наша легкодушність і недбайливість, такий впертий брак чуйності і передбачливості, що не пам'ятаємо про те, щоб вже наперед виблагати собі молитвою помочі Марії на час спокус і небезпек. І якраз тому ми так часто падаємо і грішимо, і погружаємося в грішних звичках. Наслідки цього дуже сумні, бо ж душа попадає часто в такий стан, в якому чується негідною просити помочі, думає, що вже не має права сподіватися рятунку, часом розпач огортає її. Але ще і тоді, коли тільки живо пригадаємо собі, що Марія є Матір'ю Неустанної Помочі, то це ім'я має силу наповнити нас довір'ям і "проти надії надіятися".
Отже, Богородиця не була б правдива Матір Неустанної Помочі, коли б не поспішила на поміч душі, навіть винній, що забула молитися, якщо після упадку знову молиться, просить ласки. Справді, ми хиткі, немічні і не скорі до неустанної молитви, але Пресвята Мати повна милосердя, Вона не перестає умоляти Бога за нас грішних. Тому теж ця Мати Неустанної Помочі допомогла таким знеохоченим і зневіреним душам, коли вони, осмілені Її Чудотворною іконою, знову звернулися до Її посередництва.
Особливо про ласку витривання в Божій любові аж до смерті треба молитися до Божої Матері, бо до цього спонукає вірних назва Неустанної Помочі. На чому ж полягає ця ласка витривання? Вона полягає не на негайній помочі в якійсь хвилині життя, бо ласка витривання - це цілий ряд ласк, даних нам упродовж всього життя, в злуці з ласкою доброї смерті. Іншими словами, це безнастанна Божа опіка, що простягається над всім нашим життям, безнастанна в подаванні помочі, щоб ми жили в Божій ласці, щоб ми витримали в ній до кінця життя і мали забезпечене вічне життя в небі.
Бо, як пише святий Альфонс, "Господь Бог не вдовольняяється тим, що людина починає добре жити, але домагається, щоб жити добре до кінця життя і щойно тоді дасть нагороду".
Ісус Христос каже: "Хто витриває до кінця, цей буде спасенний". Отже, Божа Мати бажає своєю Безнастанною Поміччю запевнити душам власне цю ласку витривання.
Однак гляньмо, в який спосіб Пресвята Богородиця уділяє нам свою Неустанну Поміч. Різні є дороги життя. Майже все, що може нам трапитися, може теж вплинути на наше вічне спасіння, або вічне осудження.
Два брати добилися майна, стали багатими. Один з них ужив свого майна для добрих цілей, допоміг бідним, своїм майном здобув собі небо. Другий ужив свого майна для життя в п'янстві, розпусті, і його багатство було для нього осудженням до пекла. Двох інших людей зустріло нещастя, вони втратили майно, здоров'я. Один з них із-за тієї втрати так перейнявся минущістю земських речей, що всім серцем віддався на службу Богові і триваючи до смерті в цій службі, спас свою душу. Другий після свого банкрутства почав богохулити, втратив віру і, так помираючи, пішов на вічну погибель. Находить на людину спокуса, і коли її відкине - збільшить свою нагороду в небі, коли піддасться спокусі - заслужить кару в пеклі.
Як бачимо, отже, одне і те саме може стати для людини нагодою до освячення і спасіння, або до погіршення стану душі і остаточної погибелі. До цього ступеня все може обернутися на користь нашої душі, що навіть упадок в гріх, різні злі вчинки можуть спричинити навернеея до Бога.
Відректися свого Божественного Учителя стало для святого Петра поштовхом до більшої вірності в Його службі; молодість, пережита в гріхах, була для Магдалини не причиною, а силою любити Спасителя більше за всіх.
І навпаки, найцінніші Божі ласки не використані можуть стати причиною найстрашніших наслідків, як це сталося з Юдою, що, покликаний до числа Христових учнів й апостольства, став зрадником і боговбивцею. А коли запитуємося, звідки це, що одним Божі ласки і дари виходять на користь, а другим - на погибель, то відповідь така, що над одними була якась опіка, яка приходила їм з поміччю, щоб вміли і хотіли скористатися із злої, чи з доброї долі, щоб добрі і злі обставини уживали для освячення і спасіння своєї душі, а другим - з їх власної вини бракувало тієї помочі, бо не молилися про цю опіку.
Отже, на цьому полягає роль Богородиці, в цьому об'являється Її милосердя, що тим, які до Неї звертаються, Вона допомагає використати все для добра їх безсмертних душ.
І якраз тому Вона прибрала собі назву Матері Неустанної Помочі, щоб у всіх пригодах життя всі прибігали, всі зверталися до Неї. Якраз в цій назві маємо завжди згадку і сталу заохоту, щоб безнастанно звертатися до Неї, безнастанно просити помочі.
Час, що вже минув, не належить до нас, він поза нами, над минувшиною не маємо жодної власті; час майбутній ще не наш і не знаємо, чи ще хоч годину проживемо, і якраз тому конечно теперішню хвилину вжити на працю для запевнення собі щасливої вічності, тепер бути в стані Божої благодаті, жити в Божій любові, і тому благаємо Богородицю про поміч на теперішню хвилину.
Найважливіша для нас буде остання хвилина життя, хвилина нашого скону, і про цю хвилину ми повинні найбільш журитися. Наша смерть певна, лиш година смерті незнана. А тому, що наша вічність залежить від стану душі, в якому смерть її застане, тому про цю годину останню треба завжди пам'ятати і безнастанно Божу Матінку благати про останню поміч.
Отже бачимо, що наша Мати Неустанної Помочі є Матір нашого витривання, про Її опіку маємо благати, молитися в кожній хвилині нашого життя, а особливо благати опіки на годину смерті.
Завжди молімось і взиваймо: "Пресвята Богородице і моя Мати, помагай мені в цій хвилині, помагай мені в кожній хвилині, бо в кожній є небезпека вічної погибелі, помагай-рятуй особливо в годині моєї смерті".
Чи ж не в цьому головна причина поширення набожності до Божої Матері Неустанної Помочі по всьому світі, що Вона є Матір'ю витривалості?


ЧУДЕСНЕ ВРЯТУВАННЯ РОДИНИ
(Подія в Чилі, недалеко Вальпараїсо)

Ось що оповідає одна мати про чудесне своє врятування і своєї сім'ї Божою Матір'ю Неустанної Помочі.
"Мій муж", - оповідає, - "поїхав у Вальпараїсо, щоб закупити товарів до нашої крамниці. Я осталася сама з сімома дрібними дітьми. Найстарша мала 12 років. Мене огорнула дивна тривога: а може, прийдуть грабіжники і що ж я сама вдію? Я подумала собі: єдиний мій рятунок - Божа Мати Неустанної Помочі, і тому Їй поручила сердечно себе і своїх рідних.
Її образ я повісила на дверях, що лучили кімнату з крамницею. Ввечері я ще раз з дітьми помолилася до Пресвятої Матінки, щоб боронила нас всіх своєю Неустанною Поміччю.
Діти наче б щось передчували, бо простягали свої руки до образу Божої Матері Неустанної Помочі та кликали: "Найсвятіша Матінко, рятуй нас!" І справді, Пресвята Мати нас вислухала.
Після півночі, коли я пробудилася, побачила через вікно людей, що крутилися коло нашого дому і шепталися між собою. "Це ж грабіжники", - подумала я собі. "О мій Боже! Змилуйся над нами", - зітхнула я. "Божа Мати Неустанної Помочі, вбережи мене, хорони дітей!" Я не могла більше говорити, холодна дрож пройшла по моїх костях, я впала біля постелі, наче спаралізована. Бандити зразу взялися виламувати двері магазину, але це їм не вдалося. Тоді вони вибили в стіні діру, через яку влізли до середини. Страшна тривога мене скувала. Між магазином а моєю кімнатою були двері без замка.
"Хай тільки ввійдуть, і в небезпеці життя, чеснота і майно", - подумала я. Я благала Бога і Божу Матір Неустанної Помочі, якої святий образ якраз я повісила на дверях. Бандити зруйнувавши цілий магазин, все порозбивали, де могли б знайти гроші і відійшли. Вранці, коли я заглянула до магазину, побачила повну руїну. Зробили нам шкоду більш як на 7 тисяч марок, але це все не важне, бо ж я і діти врятовані Божою Матір'ю Неустанної Помочі. Та це не все, бо ж Пресвята Мати за наше велике довір'я потішила нас. Все нам повернулося. Скоро після цього бандитів викрили і нагарбане ними майно нам віддали.
Нехай буде честь і слава Божій Матері Неустанної Помочі, що виявила нам стільки добродійств і милосердя!" Так закінчує ця особа.
Довіряймо, що і нам виявить це найбільше добродійство, що нас захоронить від вічної смерті.


БОЖА МАТИ НЕУСТАННОЇ ПОМОЧІ - СПАСИ НАС! (100 днів відпусту)


ХХVІ. ПРИВІЛЕЇ, НАДАНІ ЧУДОТВОРНІЙ ІКОНІ - МОГУЧА СПОНУКА ДО НАБОЖНОСТІ ДО БОЖОЇ МАТЕРІ НЕУСТАННОЇ ПОМОЧІ


Чарівна краса святої ікони, найсолодша назва Матері Неустанної Помочі мають вже самі в собі дивну божественну силу, якою Пресвята Богородиця притягає до себе серця вірних. Але могучою спонукою до побожності до Божої Матері Неустанної Помочі є теж привілеї, надані Чудотворній іконі і всім вірним її копіям.
Гляньмо на історію цих копій і привілеїв.
І. Копії. Коли Генеральний Настоятель Чину Найсвятішого Ізбавителя отець Миколай Маврон одержав поручення від Святійшого Отця Пія ІХ, щоб взамін відданої йому Чудотворної ікони дав Отцям Августинцям якийсь інший образ, очевидно, не без вищого натхнення, він жертвував для їхньої каплиці найвірнішу копію тієї ж Чудотворної ікони. Отець Генеральний Настоятель таку саму вірну копію Чудотворної ікони жертвував самому Святійшому Отцеві Пію ІХ.
Наступну копію Чудотворної ікони одержали для своєї церкви Отці Редемптористи в Ліверпулі в Англії. Причина просьби про надання тієї копії така: коли в Римі відбувалися урочисті служіння перед виставленням Чудотворної ікони, в Ліверпулі відбували Отці Редемптористи дев'ятницю до Божої Матері за оздоровлення тяжко хворого співбрата. Вмираючий отець Франциск Галь при кінці тієї дев'ятниці був чудесно оздоровлений і 3 березня 1863 р. вже відслужив Святу Літургію.
Коли розійшлася по світі вістка про це чудесне оздоровлення і про одержання в Ліверпулі точної копії Чудотворної ікони з Риму, а особливо про виставлення тієї ж ікони дня 26. ІV. 1866 р. в церкві святого Альфонса в Римі, почали напливати із всіх країв світу прохання до Отців Редемпториситів вислати найвірніших копій Чудотворної ікони Богоматері Неустанної Помочі.
Крім цього, присутні тоді в Римі численні паломники, пізнавши Чудотворну ікону в Її історії, просили самі в монастирі святого Альфонса при вулиці Мируляна виготовити їм такі копії тієї ж ікони. Відтоді аж до тепер велике число художників займається виготовленням цих копій-образів. Впродовж перших 50 років розіслали Отці Редемптористи у всі країни світу біля чотирьох тисяч замовлених копій Чудотворної ікони і впродовж цілого сторіччя - напевно біля десяти тисяч.
Звичайно, поширення копій Чудотворних образів - це знана річ у світі. На самій лиш Україні зустрінемо всюди копії Чудотворної ікони Почаївської, Гошівської, Зарваницької. Але копії Чудотворної ікони Богоматері Неустанної Помочі, особливо ті, що спроваджені від святого Альфонса в Римі, мають в собі щось особливе.
Передусім художники, що виготовляють копії намагаються якнайвірніше, аж до найдрібніших подробиць, відтворити Чудотворну ікону. Справедливим буде признати, що їм це чудово вдається. Копії малюють як саму прастару ікону, на дошці кипарисового дерева, таких самих розмірів, в такому самому колориті, а в виразі лиця і в драпіровці кожна подробиця оригіналу є на копії вирізнена.
Отець Генеральний Настоятель Чину Найсвятішого Ізбавителя стверджує власноручним підписом і печаттю на кожній копії, що вона найвірніша і що її доторкнули до самої Чудотворної ікони.


ІІ. Привілеї, надані Апостольською Столицею. Святійший Отець Пій ІХ обдарив копії Чудотворної ікони Божої Матері Неустанної Помочі особливими привілеями. Кожну копію, принесену до Ватикану, він сам посвячував і надавав їй відпусти, які мала первісна ікона в церкві святого Альфонса в Римі.
Слідами Пія ІХ пішли його наслідники на Петровій Столиці, які теж кожну копію посвячують і дарять відпустами. Але, щоб вірні могли користати з цих великих привілеїв у церкві, чи каплиці, де виставлена копія Чудотворної ікони, мусить настоятель тієї святині внести прохання до конгрегації Відпустів у Римі. У проханні треба зазначити, в якій церкві чи каплиці, в парохіальній чи монастирській, кому посвячений виставлений образ, до якого мають бути прив'язані відпусти. Прохання найліпше висилати через свого єпископа. У відповідь на таке прохання конгрегація Відпустів видає написане на пергаміні Папське бреве, тобто короткий Папський акт-письмо, в якому стверджується, що цей образ-копія Чудотворної ікони Божої Матері Неустанної Помочі - упривілейований та обдарений відпустами, є джерелом прерізних ласк-благодатей для живих і померлих.
Очевидно, що розповсюдження вже біля десяти тисяч таких копій, обдарених відпустами, причинилося дуже до поширення набожності до Богоматері Неустанної Помочі.


ІІІ. Привілеї Всемогучого Бога, якими обдарені ці численні копії Чудотворної ікони, найбільші. Майже всюди, де спроваджено такий образ з Риму, де відбулось урочисте його виставлення, а вірний нарід заохочували до безнастанного прибігання до Богородиці в цьому образі з найсолодшою назвою Неустанної Помочі, душпастирі і нарід одержували такі великі ласки, що зразу стали уважати цей образ за Чудотворний. Про те свідчать численні Служби Божі, що завжди відбуваються за старанням вірних перед такими образами, як теж численні вота, уміщені біля Чудотворних образів, як знак вдячності за ласки, одержані від Богородиці Марії.
Однак, міг би хтось сказати, що одержані перед тими образами ласки завжди, або дуже часто не є дійсні чуда, або що не одне, що вважається за надзвичайну ласку, можна б осягнути і природним способом. Правда, що не одне можна б і природним способом осягнути, але коли, минаючи природні засоби, удаємося до Богоматері і одержуємо таку, чи іншу ласку, то чи ж не належить подякувати за неї Богородиці, що почитаємо в Її образі? Коли, наприклад, якийсь бідняк, що не може спровадити лікаря, купити ліки, стає на коліна перед святим образом Богородиці і благає здоров'я для вмираючої дитини, і ця дитина дійсно стає несподівано здорова, чи признання цього оздоровлення милосердної помочі Богородиці Марії буде неправдиве, помилкове? Для цього бідняка цей образ став дійсно Чудотворним.
Тому теж історик Чудотворної ікони Божої Матері Неустанної Помочі робить справедливу заувагу, коли каже, що "само небо захотіло підтвердити й усталити поширення тієї найвдячнішої набожності. Бо коли де-небудь посвячено церкву чи престол Божій Матері Неустанної Помочі, Боже Провидіння у своїй ласці спричинило, що і копія тієї ікони в цій церкві прославилася надзвичайними ласками і чудами, як славиться сама первісна Чудотворна ікона в Римі.
І після цього дуже часто навіть звичайні малі церкви чи престоли стаються святими місцями, куди зблизька і здалека приходять паломництва".
Отже, впродовж сто років найсолодша і наймилосердніша Богородиця порозставляла по світу майже на десяти тисячах місць свої Чудотворні образи Неустанної Помочі, крім десяти тисяч різних інших Чудотворних образів, що віддавна славляться в християнських краях.
Упродовж ста років створювала Пресвята Богородиця небесні кріпості-фортеці для душ, що довіряли Їй. В той час, коли держави приготовлялися довгими роками до цих страшних воєн, що залишили такі болючі наслідки для всіх, Мати Неустанної Помочі в той самий час приготовляла милосердно у своїх святинях, або у стіп своїх престолів ті столиці і джерела ласк, при яких всі, що прибігатимуть до Неї, могли б набрати гарту, сили духа і відваги, охоти віддати себе Божій волі і терпеливості, могли знайти полегшення в болях і рятунок у недолі, а вкінці - ласку доброї смерті або зм'якшення терпінь із-за смерті батька, мужа, сина, дитини і поміч у часі втрати дому, всього майна.

 

Дев'ятниці до Матері Божої Неустанної Помочі

ВЕЛИКА ДЕВ'ЯТНИЦЯ

День перший

О Діво Неустанної Помочі, найсолодша моя Мати, у покорі схиляюся перед Твоїм святим образом і з дитячою простотою та довір’ям хочу виявити Тобі свої сумніви, просити про Твоє заступництво й благати Тебе, щоб не відмовила мені в Неустанній святій Помочі. Випрошую особисті ласки тим, які вдаються до Тебе й благають Тебе: зверни на мене свої милосердні очі.

Я не гідний (гідна) того, щоб Ти мене вислухала, але маю надію на Твоє милосердя, яке значно перевищує мою вбогість. Благаю Тебе вділити мені ласку Неустанної Помочі під час дев’ятниці (сказати намірення своєї дев’ятниці).

Непорочна Діво, Мати Божа й наша добра Матір, молися за нас до Ісуса.

Отче наш... Богородице Діво... Слава… І нині…

День другий

О Мати Неустанної Помочі, улюблена Найсвятіша Царице, милосердна Діво, що завжди з милосердям ставишся до покірних і сумних, зволь вислухати просьби, із якими зі всією довірою до Тебе звертаюся. О Мати, Ти бачиш мою боротьбу, терпіння, труднощі й потреби, тому благаю Тебе: май милосердя наді мною, заступайся за мене, нехай Твоя Неустанна Поміч завжди буде зі мною, щоб мене підтримувати, зміцнювати, провадити. Будь моєю втіхою в годину небезпеки, просвічуй мене в сумнівах, захисти від неприятеля мого. О моя кохана Мати, дай мені Твоєї неустанної присутності щогодини вдень і вночі та вчини так, щоб я любив (любила) Ісуса, Твого Господнього Сина понад усе, а також Тебе, Мати Непорочна, і служив Тобі з любові, і був вірним аж до останнього подиху.

Непорочна Діво, Мати Божа і наша добра Матір, молися за нас до Ісуса.

Отче наш... Богородице Діво... Слава… І нині…

День третій

О Найсвятіша Царице Неустанної Помочі, як же люблю я вдивлятися у Твій святий образ. Твій чуйний і милосердний погляд знайшов дорогу до мого серця. Із дитячою довірою надіюся, що Твоє посередництво й Твоя любов принесуть мені все, про що прошу; вдаюся до Тебе зі своїми клопотами та радощами, побоюваннями й тривогами, побажаннями й прагненнями.

О Мати, вислухай мене, візьми участь у всьому, що поглинає моє серце, розворуши все для більшого мого добра, бо Ти – сильна й добра. He відведу погляду від Твого чудового образу до тих пір, поки не звернеш своєї уваги на мене. Не перестану до Тебе взивати, поки не скажеш мені: «Зрозуміла тебе, моя Неустанна Поміч завжди з тобою, будь щасливим і втішеним». О страждальна Мати, май милосердя до тих, хто плаче.

Мати Неустанного Порятунку, заступайся за нас.

Отче наш... Богородице Діво... Слава… І нині…

День четвертий

О Діво Найсвятіша, милосердна й жаліслива. О Мати Неустанної Помочі християн, сповнена доброти й благодаті. Коли Ти з Ісусом жила в Назареті, Він був Тобі послушний. Чи може відмовити Тобі в чомусь, якщо разом перебуваєте в Царстві Небесному? Ні, Він не може Тебе не послухати, бо Ти – джерело Його ласк. Він доручив Тобі допомагати покинутим, розраджувати тих, що плачуть, примиряти грішників із Богом. О Мати, не забувай, що Ти – Всесильна, Благальна, що Ти – Матір милосердя. Переймися моїми жалями, проханнями й сльозами. О Мати Неустанної Помочі, виконай мої благання!

Прошу Тебе, дай мені зрозуміти, скільки в Тобі сили, Матір Божа Неустанної Помочі.

Діво Непорочна, Мати Божа й наша добра Матір, молися за нас до Ісуса.

Отче наш... Богородице Діво... Слава… І нині…

День п’ятий

О Діво Неустанної Помочі! Скільки радості, довір’я й потіхи відчуваю, промовляючи Твоє ім’я. Щасливий той, хто Тебе кохає. Щасливий, хто до Тебе взиває! Чим більше прошу, тим сильніше усвідомлюю, як моє серце наповнюється надією на те, що вислухаєш мене й подаруєш мені ласки від Найсвятішого Серця Твого Сина, про які Його благаю. Кохана Мати, опоро моя й надіє, укріпи мою віру в Тебе, у Твої ласки, які збільшують довір’я та любов до Тебе. О Найсвятіша Діво Неустанної Помочі, люблю Тебе всією душею. Вчини так, щоб моя любов до Тебе ніколи не згасла, а ласки Твої вели мене до ще більшої любові до Тебе.

Непорочна Діво, Мати Божа й наша добра Матір, молися за нас до Ісуса!

Отче наш... Богородице Діво... Слава… І нині…

День шостий

О Найсвятіша Діво Неустанної Помочі! Ти – єдиний притулок для грішних, утіха для зажурених, надія для тих, що впали в розпач. Коли навколо мене туманно й похмуро, коли всі покидають мене, тоді вдивляюся в достойне Твоє Лице, підіймаю свої засмучені очі до Твого образа й бачу крізь сльози Твій спрямований на мене співчутливий погляд, що ніби промовляє: «Не втрачай відваги й надії, Я – з тобою!» О Мати! Не покидай мене ніколи. О Найсвятіша Діво Неустанної Помочі! З глибини душі кличу Тебе: прийди до мене з порятунком, вислухай мої просьби, звертаючись до Ісуса Христа!

Діво Непорочна, Мати Божа й наша добра Матір, молися за нас до Ісуса.

Отче наш... Богородице Діво... Слава… І нині…

День сьомий

Царице ангелів і вибраних! Усі ці звертання кажуть мені про те, що потрібно Тебе наслідувати, бажаючи дістатися до неба. Ти – Провідниця, яка постійно спрямовує вірних слуг і дітей своїх до Ісуса Христа. Благаю Тебе: заведи мене до того небесного дому й зроби так, щоб я завжди ступав тією дорогою, яка веде до нього. О Маріє, знаєш, як я потребую Твоєї Неустанної Помочі, бо журба моя – велика, перешкоди – численні, стежки – кам’янисті, а колючки життя – нестерпні. Провадь Мене, чувай наді мною постійно, щоб не зійшов я з дороги, яка веде до вічного щастя.

Діво Непорочна, Мати Божа й наша добра Матір, молися за нас до Ісуса.

Отче наш... Богородице Діво... Слава… І нині…

День восьмий

О Найсвятіша Діво Неустанної Помочі, ніколи не перестану Тебе просити й довіряти Тобі. Ти – ранкова Зоря, яка веде до Ісуса. Ти освітлюєш мій шлях посеред темної ночі. О Маріє, Мати моя, освічуй мене щораз більше.

Нехай Твоє проміння осушить мої сльози й розігріє виснажене хворобою серце.

О Мати, оживи мою відвагу, зміцни мої добрі наміри та вчини так, щоб я узгоджував свою волю з Божою, не лякаючись того, що мене чекає. Навчи мене коритися Божій волі у випробуваннях, а Твоя Неустанна Поміч нехай підтримує мене згідно з Божою волею.

О Маріє, май милосердя наді мною, будь охоронницею моєї віри, надії й любові, завжди опікуйся мною.

Діво Непорочна, Мати Божа й наша добра Матір, молися за нас до Ісуса.

Отче наш... Богородице Діво... Слава… І нині…

День дев’ятий

О Найсвятіша Мати, Діво Неустанної Помочі! Чи вислухаєш мої благання за всі дні дев’ятниці? Звертаюся до Тебе з безмежною довірою, прошу Тебе, щоб Твоя доброта й милосердя до мене були невичерпними! Ти ліпше бачиш і знаєш, що мені потрібно для вічного щастя, для відпущення гріхів. О Мати, усе віддаю у Твої руки. Надіюся, що Твоє серце не залишиться байдужим до моїх просьб. Якщо не вділиш мені тепер ласки, про яку Тебе нині прошу, то дай мені ту, яка буде для мене найціннішою. О Маріє, Мати моя, будь благословенна й улюблена навіки! Нехай вічна вдячність моя буде з Тобою! Прошу Тебе: не обмежуй свого милосердя, уділи його всім, хто мені дорогий і близький. Благослови мене, благослови тих, яких люблю! Дай нам усім витривати в доброму та цілу вічність любити, споглядати й прославляти Твого Божого Сина і Твою славу!

Діво Непорочна, Мати Божа й наша добра Матір, молися за нас до Ісуса.

Отче наш... Богородице Діво... Слава… І нині…

 

МАЛА ДЕВ'ЯТНИЦЯ

День перший

О Маріє, Мати Неустанної Помочі, з радістю звертаюся до Тебе. Дай мені щомиті та в будь-якому місці відчувати Твою неустанну поміч. Уділи мені свого захисту в усіх моїх спокусах, падіннях, слабкостях, а найбільше – у годину смерті.

Прошу, вислухай і випроси мені те, чого благатиму Тебе під час цієї дев’ятниці... Амінь.

Богородице Діво... (тричі).

День другий

О Маріє, Мати Божа й моя Матір, Ти після Ісуса – єдине моє пристановище. До Твого серця завжди приношу свої молитви. О Маріє! Прагну постійно призивати Тебе! Дай мені Твоєї любові, завзятості в спасінні душ і певності в пожертвуваннях для Ісуса. Амінь.

Богородице Діво... (тричі).

День третій

Царице моя! Змилосердься над Твоїм марнотратним дитям. Мати моя! Вислухай мольби дитини Твоєї. Мені стає легше на серці, коли розказую Тобі про свою крайню біду.

Чудо Тобі здійснити легко. Прошу Тебе: вчини його для мене, і нехай у цьому завдячую Твоєму Непорочному Серцю! Зроби так, щоб я став справжнім християнином і витривалим у доброму! Амінь.

Богородице Діво... (тричі).

День четвертий

О Маріє! Душа моя, охоплена темрявою смерті, зависла над прірвою й кличе: «Почуй мої мольби, вислухай мої сумніви». Ти-бо, моя Мати, завжди була щедрою на свої ласки. Тож не покидай мене в самотності життя! Амінь.

Богородице Діво... (тричі).

День п’ятий

О Найсвятіша Діво! Душа моя надіється на Тебе, і ніщо мого довір’я до Тебе не похитає, бо його джерело – Твоє милосердя. Нехай усі дні свого життя, а особливо в годину смерті, збережу довіру до Тебе! Амінь.

Богородице Діво... (тричі).

День шостий

Царице моя! Припадаю до стіп Твоїх і виявляю всі потреби життя свого, побоювання щодо години смерті, прохання про неустанну поміч у всіх своїх нуждах. О Мати моя! Благаю, нехай просьби мої дійдуть до Тебе, а Ти вислухай їх ласкаво. Амінь.

Богородице Діво... (тричі).

День сьомий

Душа моя переповнена слабкістю й нуждою. Ти – єдина, о Мати моя, до кого можу звернути свої очі та руки з мольбою й під чию опіку можу віддатися. Якщо Ти підтримаєш мене, то більше не ганьбитиму себе невірністю, а неприятель моєї душі не зможе більше насміхатися з моїх марних зусиль. Жертвую й віддаю Тобі душу, тіло, серце та життя своє. Амінь.

Богородице Діво... (тричі).

День восьмий

О Маріє! Нехай святе ім’я Твоє буде завжди на моїх устах. У спокусах, сумнівах, у різних потребах нехай пам’ять і любов Твоя мене втішає й замінює пусті розваги світу, щоб я завжди працював (працювала) і терпів (терпіла) для Тебе. Амінь.

Богородице Діво... (тричі).

День дев’ятий

О Мати Неустанної Помочі! У цей останній день дев’ятниці благослови дитя Твоє, благослови серце моє й душу, як Тебе завжди Бог благословив і вчинив благословенною: «Благословенна Ти між жінками…» Бо маю велику надію: коли благословиш мене в цьому житті, моя дорога Матір, буду благословенним і після смерті у хвалі вічній. Амінь.

Богородице Діво... (тричі).

 

Літанія Матері Божої Неустанної Помочі
(Тільки для приватного користування)

Господи, помилуй нас. Христос, помилуй нас. Господи, помилуй нас. Христос, почуй нас. Христос, почуй нас.

Отець Небесний, Боже, помилуй нас. Син, Спаситель світу, Боже, помилуй нас.

Святий Дух, Бог, помилуй нас. Свята Трійця, Єдиний Бог, помилуй нас.

Свята Марія, молися за нас. Пресвята Богородиця, Богоматір незайманих.

Богоматір, без пороку гріха, Мати Неустанної Помочі, ми грішники, ми закликаємо тебе, Марія, допоможи нам.

Любити Бога всім своїм серцем, вище благо,

Щоб бути подібними до Ісуса в усьому.

Щоб тебе, Богородиця, шанували і кохали,

 Щоб всі наші гріхі душа ненавиділа як єдине зло,

Щоб ми часто думали про останні речі людини,

Щоб ми часто приймали святі таїнства,

Щоб за всяку ціну уникали нагоду гріха, щоб ми не пропустили жодного дня молитви,

Молилися особливо щоб пробачити ворога, і щоб всім людям хотіли тільки добро, щоб  ми день у день невідкладали навернення,

Щоб намагалися викорінити шкідливі звички, щоб жили і вмирали в благодаті і дружбі з Богом,

У всіх потребах душі і тіла,

У хворобі і болю,

Бідності і позбавлення,

Переслідуванні,

В печалі і скорботі,

Під час війни і інфекційних захворювань в нападі пекельних духів,

У боротьбі з поганими нахилами,

У спокусі проти священної чистоти.

У будь-якій небезпеці впасти в гріх, коли наближається до кінця нашого земного мандрування,

Коли ми прив'язані на смертному одрі, коли думаєм про швидкий відхід зі світу,

Коли злі духи намагаються спокушати, коли наш священик дасть останнє відпущення гріхів і помазання хворих, коли родичі та друзі оточуть наше смертне ліжко і в плачі будут молитися за нас, коли ми відчуємо як завмирає серце, коли душа перейде в руки Божі,

Коли буде близько до останнього суду,

Коли буде страждання в чистилищі і бажання бачити Бога, Агнця Божого, який бере на себе гріхи світу, прости нас, Господи.

Агнець Божий, що бере на себе гріхи світу, почуй нас, Господи.

Агнець Божий, що бере на себе гріхи світу, помилуй нас. Христос, почуй нас.

Христос, почуй нас.

Молися за нас, Пресвята Богородиця. Щоб нам було зроблено гідно обіцянкам Христа.

Помолимося:

Боже, Ти хотів, щоб Мати Твого Сина постійно допомагала нам в земному мандруванню. Дай нам благодать, щоб закликати її з упевненістю у всіх фізичних і духовних потребах і мати її заступництво на небі щоб бачити Твою величність і славу. Через Христа, Господа нашого. Амінь.
 

Молитви до Матері Божої Неустанної Помочі в різних потребах

Про спасіння

Мати Неустанної Помочі, згадай про кров Божого Сина Твого, яку Він пролив задля спасіння душ, згадай про болі, котрі Твоє материнське серце витерпіло, і змилосердься над нещасними грішниками, що живуть без Бога і не користають зі спасенних заслуг Господа Ісуса та дарів, які Ти заслужила.

О Маріє, виблагай милосердну ласку навернення для багатьох грішників, а особливо для тих, хто живе в нашій парафії. Жертвую за них Божій справедливості кров Сина Твого одночасно із заслугами Твоїх мук. Укріпи мене в моєму намірі через Твою сильну опіку.

Мати Неустанної Помочі, заступайся за нещасних грішників і випроси для них у Бога ласку навернення. Амінь.

У хворобі

Мати Божа Неустанної Помочі, терплю багато й уже надто довго. Одночасно з тілом слабне сила духу мого, так, що вже й молитися не можу. Ніщо не приносить мені полегшення. Навіть розмова з родичами й друзями дратує мене. Поволі в моєму серці зникає відвага та надія, а їхнє місце займає біль і смуток.

На Тебе, о Маріє, покладаю всю свою надію. Ти не забудеш за терплячих дітей Твоїх. Допоможи мені, Мати Божа Неустанної Помочі, дай сили, щоб із руки Ісуса терпеливо прийняв (прийняла) кожну муку, і – оскільки все це діється з Його волі – поверни мені здоров’я, щоб радісно міг (могла) Тебе прославляти впродовж життя й по смерті. Амінь.

За хворого

Мати Неустанної Помочі, Твій Божий Син, якого тримаєш на руках, вислухає кожну Твою просьбу. Ласкаво доручи Йому хворого, за якого сьогодні покірно молюся до Тебе. Промов тільки слово – і хворий одужає. Не відмовляй йому в цій ласці, адже він так надіється на Твою доброту. Проси Сина, щоб зберіг нам життя. Залишайся для хворого добрим і милосердним лікарем, бо у Твоїй помочі віднайде втрачені сили. Якби Бог, що керує світом, вирішив інакше, то прийди на допомогу хворому й наділи його силою, щоб прийняв чашу гіркоти та віддав себе спокійно волі Всемогутнього Бога.

Дай йому ласку терпеливості, охорони від розпачу.

Маріє, Ти все можеш, розрадь нас. Ти – найліпша Мати й прагнеш рятувати нас. Вислухай ласкаво наші прохання та прийди до нас зі своєю Неустанною Поміччю. Амінь.

За родинний дім

Вітаємо Тебе, Свята Маріє, Мати Неустанної Помочі, Діво й Царице нашого дому, яку ми вибрали.

Знаючи про Твою турботливу материнську любов, благаємо Тебе: оберігай його мешканців від небезпек, пожеж, крадіжок, нещасних випадків, а понад усе – від несподіваної смерті, особливо коли вони мають неприязні стосунки з Богом.

Мати Неустанної Опіки, випроси у Твого Сина для нашої родини взаєморозуміння, готовності допомагати одне одному, здатності щиро просити вибачення, терпеливості й любові.

Зроби, щоб у нашій родині було єдине серце і єдиний дух. Будь завжди турботливою Опікункою нашої родини. Амінь.

За батьків

Найулюбленіша Мати моя, Маріє. Невимовне щастя стало Твоєю долею, бо Ти – Матір Єдинородного Сина Божого, який Тебе кликав Матір’ю й у всьому був Тобі послушний. Знаю про те, що тільки тоді буду подобатися Господу Богові й Тобі, коли буду послушний своїм батькам, приносячи тим самим їм якнайбільше радості. Діво Маріє, Ти є Матір’ю, що неустанно нам допомагає, допоможи й мені витривати в доброму та зберегти свою душу від гріха.

Мої батьки дуже добрі до мене. Нагороди їх за це, Мати моя небесна, довгим і щасливим життям, бо я цього зробити не можу. Виконай усі їхні бажання, а коли відійдуть у вічність, прийми їх до неба. Я також хочу жити так, щоб заслужити собі небо й там разом із родичами радіти з Тобою, споглядаючи Бога.

О, Мати Неустанної Помочі, будь Царицею, Опікункою й Матір’ю для нас. Амінь.

О Мати Божа!

Учини так, щоб:

Кроки наші були спільними,

Наші руки спільно громадили,

Наші серця спільно билися,

Наші почуття спільно відчували,

Думки нашого духу єдність будували,

Наші вуха спільно вміли вслухатися в тишу,

Наші очі спільно вдивлялися в себе і взаємно єднали нас,

Наші уста спільно благали Отця Небесного про Милосердя.

Молитва матері, яка очікує дитину

Пречиста Діво Маріє, коли Бог благовістив Тобі, тоді Ти присягнула Йому: «Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по Твоєму слову!» (Лк. 1, 38). Ти дотрималася обітниці – ніколи й ніде не згрішила.

Маріє, Мати Божа, у цьому стані відчуваю себе такою близькою до Бога.

Із мого серця ллються ці слова, бо вірю й люблю Його щиро.

Мій Боже, я приготовлена до свого материнського покликання. Ти, Мати Божа, оберігай мене всюди, щоб я завжди була вірною Богові як Його дитя, як дружина, як мати люблячої дитини. Амінь.

Молитва за вмираючу людину

О Маріє, Мати Божа! Згадай, як Церква, неустанно звертаючись до Тебе, просить, щоб Ти молилася за нас, грішних, тепер і в годину нашої смерті. Саме в такій останній і найбільшій потребі є душа цього вмираючого (вмираючої). Молися за нього (неї) тепер, коли смерть поруч, бо від Тебе залежить його (її) щаслива вічність.

О Мати страждальна, Ти невідступно стояла під хрестом свого Сина, який умирав на ньому. Прошу Тебе, не відступай від цієї душі, що вмирає в муках.

Випроси, о Маріє, у Бога для неї ласки щасливої смерті. Амінь.

За душі в чистилищі

Найсвятіша Діво Неустанної Помочі, Мати Милосердна, зглянься на бідні душі, яких Божа справедливість затримує в полум’ї чистилища. Дорогими є вони Твоєму Божому Синові, але не завжди Його любили, а тому нині очищаються, бажаючи споглядати Його й бути поряд із Ним.

Та не мають сили розірвати своїх кайданів, а вогонь лютий їх пожирає, тож відкрий своє Серце, Милосердна Мати, для співчуття й поспіши втішити душі, які Тебе завжди любили й нині шлють свої зітхання до Тебе.

Вони – Твої діти, будь для них допомогою, навідуй їх, ослаб їхні муки, зменш їхні терпіння й не зволікай із їх спасінням. Амінь.

За покинуті душі в чистилищі

О Маріє, пронизує мене жаль до тих душ, які приречені на покуту в чистилищі, а нікого не мають на землі, хто пам’ятав би про них.

Зверни, о найліпша Мати, Твій милосердний погляд на ці покинуті душі, пробуди серце християн до молитви за них і віднайди у своєму материнському серці ласку, щоб невідкладно прийти їм на допомогу.

О Мати Неустанної Помочі, змилосердься над покинутими душами в чистилищі!

О милосердний Ісусе, дай їм вічний спочинок! Амінь.

За дітей

О Мати Неустанної Помочі, найщасливіша Мати Божого Дитятка, я прийшов (прийшла) до Тебе з важкими турботами в серці, але з вірою у Твою Неустанну Поміч. Благаю Тебе: через любов Твого Божого Сина, муки й страждання, які для Нього перенесла, будь і для моїх дітей (моєї дитини) доброю та чуйною Матір’ю. Візьми їх під свою охорону й опіку, передусім – у небезпечні для їхнього життя хвилини. Отець Небесний довірив мені цих дітей як найбільше добро, бо вони відкуплені найдорожчою Кров’ю Божого Сина. Маю обов’язок добре виховати дітей – так, щоб вони успадкували Царство Небесне. Буде біда, якщо хтось із них із моєї вини загине навіки. Тоді відповім за це на Страшному Суді. Я дуже немічний (немічна) і без Божої ласки, без Твоєї помочі й посередництва нічого не зроблю. Допомагай мені надалі та благай свого Сина, щоб уділив мені потрібної сили й ласки. Навчи мене, як повинен (повинна) чинити. Постараюся все виконати, щоб тільки дітей своїх добре виховати й запровадити їх до Бога та до Тебе, бо небезпеки світу – дуже великі, а я не скрізь можу бути присутній (присутня).

Якщо Ти, Мати Божа, їх не оберігатимеш, то всі мої старання будуть марні. Захисти моїх дітей, о Мати Найліпша, Маріє, бо вони належать Тобі. Нехай надалі залишаться Твоїми, щоб жодне з них не загинуло, жодне нещасливим не стало! Вчини це, Мати Неустанної Помочі. Амінь.

Акт віддання себе під опіку Матері Божої

Мати Божа, Непорочна Маріє! Це я, (ім’я), посвячую Тобі тіло й душу свою, усі молитви та терпіння, усе, чим є і що маю. Із бажанням у серці віддаюся Тобі в неволю любові. Залишаю Тобі право розпоряджатися мною для спасіння людей і допомоги Церкві, якій Ти – Мати. Від цього часу прагну все робити з Тобою, через Тебе й для Тебе. Переконаний (переконана), що власними силами нічого не спроможний зробити, а Ти можеш усе, що є волею Твого Сина, бо завжди перемагаєш. Учини так, Царице Неба, опоро вірних, щоб моя родина, парафія й уся Україна були правдивим Царством Твого Сина. Амінь.

Молитва св. Альфонса Ліґуорі до Матері Божої

Пресвята, Непорочна Діво, моя Мати Маріє й Мати мого Господа, Царице світу, Заступнице, Надіє та Пристанище грішників, оце припадаю до Тебе я, найокаянніший з усіх. Клонюся покірно перед Тобою, всехвальна моя Царице, складаю Тобі сердечну подяку за всі ласки, які Ти мені вділила, а найбільше за те, що визволила мене з пекельних мук, на котрі я заслужив.

Люблю Тебе, Царице, найдостойніша любові, і заради цієї любові обіцяю завжди служити Тобі та вчинити все, що зможу, щоб і інші Тобі служили. Ти – усе моє уповання, усе спасіння моє по Богові, а тому, Мати милосердя, прийми мене, свого слугу, під Твій покров. А що Ти все можеш у Бога, звільни мене від усяких спокус або хоч випроси мені ласки поборювати їх аж до смерті. Від Тебе прошу правдивої любові Ісуса Христа, від Тебе надіюся ласки доброї смерті. Мати моя, заради любові, що маєш для Бога, прошу Тебе: допомагай мені завжди, а особливо в останні хвилини мого життя. Не покидай мене, аж доки не побачиш мене спасенного, щоб у небі я благословив Тебе й величав вічно. Амінь.

 

Překlad: Ing. Dmytro Serba, br. MBUP C.S.s.R.

 

zdroj:

MATKA USTAVIČNEJ POMOCI. Novény a modlitby. Zostavili: P. Ludovít Michalovic, C.Ss.R., P. Michal Zamkovský, C.Ss.R. Bratislava : Lúc, 1993. ISBN 80-7114-035-X. S cirkevným schválením c. 816/1991. Nihil Obstat. Mons. Vincent Malý, censor. Trnava, die 15 Maii 1991. Imprimatur. Mons. Dominicus Tóth, t. episcopus vicarius generalis. Imprimi potest. C. 71/91. Bratislava, die 20. Maii 1991 P. Ján Janok, C.Ss.R. viceprovincial.